Реклама на сайте Реклама на сайте Добавить в избранное Добавить в избранное
Шрифт Мелкий шрифт Средний шрифт Крупный шрифт
Web-конференции /

Петро Козинець

Петро Козинець  Президент Національної асоціації кредитних спілок України
Петро Козинець
Президент Національної асоціації кредитних спілок України

Народився 22 серпня 1954 року у селі Волокитне Путивльського району Сумської області у сім’ї колгоспників.
У 1971 році закінчив Путивльську середню школу №2, а у 1977 році – Сумський філіал Харківського політехнічного інституту. За фахом – інженер-механік.
Працював інженером-механіком на Шосткінському заводі хімічних реактивів, згодом очолив комітет комсомолу заводу.
1978-1990 рр. – працював у Шосткінському міському ЛКСМУ,  ЦК ЛКСМУ.
1990-1992 рр. – консультант, старший консультант Секретаріату Верховної Ради України.
1992-1993 рр. – очолював організаційний департамент Українського союзу промисловців та підприємців.
1993-1994 рр. – в. о. генерального представника Всесвітньої ради кредитних спілок в Україні.
1994 р. – обрано Президентом новоствореної Національної асоціації кредитних спілок України, посаду якого займає і сьогодні.
Член Генеральної асамблеї Всесвітньої ради кредитних спілок, член Української світової кооперативної ради.
Член Комісії з аграрної політики при Кабінеті Міністрів України, віце-президент Національного кооперативного альянсу України.
Автор та співавтор багатьох видань та статей з проблематики розвитку кооперації та кредитних спілок в Україні.
Одружений, має сина та доньку.

Сайт НАКСУ


Вопрос Ответ Оценка
1 Одарка 04.03.2009 13:57:13
Чому ваш найвеликий член - перше кредитне товариство - припинило повертати вкладникам кошти?

«Перше Кредитне Товариство» - це дійсно член Національної асоціації кредитних спілок України. Це найбільша кредитна спілка в Україні. Станом на 1 липня 2008 року, спілка мала надійні показники. За перше півріччя спілка, маючи 600 млн в активах, отримала дохід – 90 млн грн. З них 62 млн грн заплатила як проценти на депозити. Але сьогодні спілка має певні проблеми з ліквідністю.

Одна з причин – інформаційна війна, яка була розгорнута ще до кризи. Мав місце конфлікт між керівником «Першого Кредитного Товариства» і місцевою владою м. Одеси, маю на увазі одеську мерію. Були залучені центральні ЗМІ, правоохоронні органи.

Друга проблема – всеукраїнський статус спілки. Справа в тому, що чим більша спілка, тим нижчий корпоративний дух, члени більшою мірою схильні панікувати, адже довіра в цьому випадку менша. На багато легше вгамувати неспокій, якщо спілка знаходиться в одному районі, зовсім інша справа, якщо маєш більше 100 філій. Склалось так, що одночасно дуже багато членів виявили бажання забрати свої кошти. У великих спілках середні суми депозиту як правило більші ніж у невеликих спілках, і для таких депозитів зростання курсу долара помітніше І це теж негативно вплинуло на стан «Першого Кредитного Товариства».

Але я не погоджуюсь з твердженням, що спілка не повертає вкладникам депозити. Так, є затримки. Але кошти повертаються. Я не можу сказати, що на сьогодні це найбільш проблемна спілка серед членів НАКСУ.

4.19
2 анна 04.03.2009 19:00:33
Почему КС"Украина",Морское Кредитное Общество",входившие в НАКСУ,оказались без Вашей помощи?На каких основаниях КСУ принимал вклады под дополнительные паевые договора?Неужели и в Вашем ведомстве коррупция затмила глаза?
МКО-договор № 322 от 21.07.08.
КСУ-доп.паев.взнос № ГО-281207Г от 28.12.07.

Жодна з перелічених спілок ніякого відношення до Національної Асоціації ніколи не мали і не мають. У нас жорсткі вимоги щодо членства.

Кредитна спілка має право приймати додаткові пайові внески. Я так розумію, що саме про такі йдеться в питанні. Важливо розуміти, що депозит і додаткові пайові внески – різні речі. Якщо депозит – це зобов’язання спілки, вони мають фіксовану дохідність, то додаткові пайові внески – те, чим людина ризикує, можна нічого не отримати. Проблема криється не в антизаконній діяльності спілок, а в тому, що людям не пояснили особливостей додаткових пайових внесків.

У нас є цілий ряд спілок, які працюють лише на паях. І нічого поганого в тому немає. Деякі наші активісти взагалі вважають, що це більш кооперативно, більш правильно. З наших 175 спілок, що є членами Асоціації, десь з десяток працюють тільки на паях. Але це більший ступінь довіри.

Щодо підпункту стосовно корупції. Корупція – зловживання службовими повноваженнями з боку тих чи інших чиновників. Ми громадська організація! Чим ми можемо зловживати? Це нонсенс.

4.19
3 нин 06.03.2009 09:36:40
Почему ворюги из КС "Афина", "Содружество", Украина" и многих других до сих пор не ответили за свое мошейничество? Или ваша контора покрывает их? Тысячи обманутых вкладчиков, миллионы ушли в чьи-то карманы, а у Вас улыбка на лице!!! Ведь это КОНЕЦ кредитному движению! Кто поверит вам в дальнейшем?????

Наша, як тут сказано, «контора» не покривала, не покриває і не збирається покривати кредитні спілки «Афіна», «Содружество», «Україна», тому що ці спілки ніколи не були членами Національної асоціації кредитних спілок України. Я вже не говорю, що названі організації ще до фінансової кризи викликали цілий ряд сумнівів. Утім ми не можемо впливати на ці спілки.

З приводу моєї посмішки. Це не сьогоднішня фотографія. Зараз я на багато менше посміхаюсь. Нам не до сміху. Адже ми ті, хто почали в 90-х відродження кредитного кооперативного руху. Ми співпереживаємо за кожного члена кожної спілки. 

4.09
4 Олег 10.03.2009 10:05:38
Является ли НАКСУ контролирующим органом? Ответственна ли ассоциация за своих членов?

НАКСУ – громадське професійне об`єднання. Юридично асоціація не може бути контролюючим органом і не може нести відповідальність за своїх членів. Максимальна санкція – виключення з асоціації. Ми займаємось аналізом фінансового стану і контролем діяльності кредитних спілок, але на добровільних засадах.

У той же час, в часи кризи ми детально працюємо з кожною нашою спілкою, яка має проблеми. Однозначно, пропагуючи надійність кредитних спілок, що входять до Асоціації, відчуваємо відповідальність за достойний вихід кредитних спілок з кризової ситуації. Це наш моральний обов`язок.

На сьогодні ще жодна спілка (член НАКСУ) не розвалилась. Але приблизно 10% мають проблеми з ліквідністю.

4.00
5 Ирина Петренко 10.03.2009 10:07:02
Каково принципиальное отличие КС от банка в части кредитования и депозитных вкладов?

Де-факто, кредитна спілка – фінансовий кооператив. У кредитної спілки і власники, і клієнти – одні й ті ж самі особи. І для користування послугами кредитної спілки треба бути її членом.

Різняться умови надання послуг. Я не знаю випадків, щоб в КС, як в деяких банках, можна було отримати кредит, показавши один лише паспорт. З іншого боку, система гарантування повернень набагато більш гнучка, ніж у банках. При видачі кредиту КС може взяти до уваги наявність поручительства, гарантії підприємств і т.д.

Якщо говорити про цінову політику, то в кредитних спілках депозити більш дохідні, але і кредити в цілому трохи дорожчі. Це викликано тим, що спілка, на відміну від банків, має лише одне джерело фінансових ресурсів – депозити і пайові вклади членів кредитних спілок. Втім, якщо звернути увагу лише на сегмент мікрокредитування, реальні банківські ставки, включаючи різноманітні комісії, вищі.

4.00
6 Лев У. 10.03.2009 10:08:49
По вашей оценке, какой процент кредитных союзов переживет кризис?

Якщо кризові процеси не будуть поглиблюватись, вважаю, що переважна більшість спілок кризу переживе. В Україні на сьогоднішній день більше 800 кредитних спілок. Вони різні як за активами, так і за кількістю членів. На жаль, на ринку є такі організації, які окрім назви «кредитна спілка» дуже мало нагадують кредитні спілки. Проблеми можуть мати 10-15 % спілок.

На стан кредитних спілок позначились три основні тенденції. По-перше, стрибкоподібне зростання курсу долара. По-друге, ще до кризи розгорнута система антипіару. Вона почалась у деяких ЗМІ, деяких правоохоронних органах, коли, наприклад, береться один факт криміналу і переноситься на всі спілки. По-третє, зростання рівня безробіття або навіть просто негативні очікування. Це може вплинути на спроможність повертати кредити.

4.00
7 Ховард 04.03.2009 17:32:15
Держите ли Вы личные средства в кредитных союзах, и если "да", то в каких?

Я мав невеликий депозит в «Першому Кредитному Товаристві». Цей депозит закінчився влітку минулого року, ще до того, як почалась криза. Зараз у мене є невеликий депозит в одній із спілок Сумської області, звідки я родом і де є членом спілки вже багато років.

Крім того, можу сказати, що всі мої друзі і сьогодні тримають внески в кредитних спілках. Серед них, так склалось, і ті спілки, які мають проблеми з ліквідністю. Але ми маємо велику надію, що ці гроші не пропадуть. І кредитні спілки, що входять до НАКСУ, по зобов’язаннях розрахуються.

3.00
8 алекс 05.03.2009 09:16:19
С какого КС вы кушаете? Только честно.

НАКСУ створена в 1994 році. Перші роки становлення ми отримували певну підтримку з міжнародних організацій. Були проекти, які фінансуються урядами США Канади. Це не означає, що нам давали «кушать» ці кошти. Але за рахунок міжнародних донорів ми могли проводити безкоштовні семінари, ми могли стажувати людей за кордоном, могли безкоштовно отримувати оргтехніку, отримувати західні технології.

Останні 5 років НАКСУ на повній самоокупності. «Кушаем» із 175 кредитних спілок – членів Національної асоціації кредитних спілок України. Кожна спілка платить щоквартальний членські внески (від 50 грн до 3000 грн). Внески становлять третю частину наших доходів, за рахунок чого утримується асоціація. Інша третина доходів – пасивні доходи від банківських депозитів.

Ми маємо цілий ряд фондів, кошти в яких акумульовані самими спілками і працюють на підтримку фінансової стабільності кредитних спілок. Час від часу ці кошти знаходяться на банківських депозитах. І це теж нам приносить пасивний дохід.

Третя частина наших доходів – консалтингові, навчальні послуги. Сама Асоціація всі послуги надає безкоштовно, але НАКС є власником (100%) ряду господарських структур, які на ринкових умовах надають послуги кредитним спілкам. Мається на увазі інформаційно-консультаційна служба, навчально-методичний центр, сервісний центр, які надають послуги по навчанню, експертизі документів, реалізовують власні комп’ютерні програми для кредитних спілок і т.д.

3.00
9 небайдужий 05.03.2009 20:37:42
Явные проявления кризиса начались уже полгода назад. Сделала ли НАКСУ за это время выводы - какая категория КС оказалась наиболее уязвимой и почему и как жить дальше?

Я б не говорив, що все почалось півроку тому. Ми, на відміну від банків, не працюємо з валютою, майже немає закордонних запозичень, немає «довгих кредитів», не маємо цінних паперів. Ми взагалі вважали, що криза жодним боком нас не торкнеться. Але криза торкнулась спілок, коли в жовтні-листопаді почалось «мотиляння» з курсом долару, і коли члени спілки приходили і говорили, що довіряють нам, але не довіряють державі. Ці питання були більш актуальними, для тих членів, які мали відносно великі внески.

Висновків дуже багато. Інше питання, що багато чого залежить не від нас. Ми вже проводили цілий ряд семінарів, ми проводили конференції, де лунали ті чи інші рекомендації.

По-перше, ми бачимо проблеми із спілками, що мають всеукраїнський статус. Але це питання законодавства. По-друге, відчувається проблема в тих спілках, де рівень фінансового менеджменту був не зовсім обережним. Я маю на увазі ситуацію, коли кредити видавались відносно на довгий термін, не збалансований із строками депозитів, коли кредити надавались в значних сумах. Це серйозний урок для всіх спілок.

3.00
10 магветік 09.03.2009 12:03:29
Криза висвітлила справжню суть деяких "спілок". Низка об'єднань КС (ВАКС, ПЗВ) вже почали "чистку рядів". Ваші дії?

Дійсно криза виявила справжню суть деяких спілок. Але треба сказати, що більшість з них, нам було відомо і до цього. В нашому кошику дійсно є гнилі яблука. І по одному-двом «гнилим яблукам» судять про всю систему. Це дуже погано. Я не хочу давати оцінку діям ВАКС і ПЗВ. А якщо говорити про НАКСУ, то ми ніколи не гнались за чисельністю, ніколи не оголошували «стаханівських прийомів». У той же час ніколи не робили акцій з «чистки рядів». Жодних чисток ми проводити не збираємось.

Якщо ж під цим розуміється більш серйозний аналіз і більш прискіпливе відношення до спілок, які, не порушуючи закону, не зовсім адекватно діяли, то я погоджуюсь з такими пропозиціями. Але важливо зрозуміти, що НАКСУ – це не Петро Козинець і ще пару заступників. НАКСУ – це всі 175 кредитних спілок, серед лідерів є здорове розуміння ситуації. За дуже деяким виключенням в НАКСУ «гнилих яблук» немає.

3.00
11 Влад 03.03.2009 22:50:21
Сейчас в СМИ очень много скандальной информации о кредитных союзах. Чем это можно объяснить? Можно ли им доверять деньги, если даже банки банкротятся? Похоже, что КС реально выгодны только "особо приближенным" к руководству...

Так, скандальної інформації багато. А чи вся вона обґрунтована? Я вже звертав увагу в попередніх відповідях, що дуже часто окремі неприємні приклади сприймаються як закономірність для всього ринку. Або ще приклад – органи внутрішніх справ заявляють, що сьогодні проти керівників кредитних спілок порушено 500 кримінальних справ. В Україні 800 кредитних спілок. Щоб перерахувати ті спілки, по яким ведуться певні кримінальні провадження вистачить пальців рук (ну з пальцями ніг точно). Де могло взятись аж 500 кримінальних справ?

Також я не погоджуюсь, що спілки банкрутують частіше ніж банки. Але і радості від того не відчуваю. Уся фінансова система взаємопов’язана.

2.33
12 Макс Проценко 04.03.2009 10:59:54
Ка считаете, требует ли изменений Закон о кредитных союзах? Если да, то в каких вопросах? Ведется ли работа в этом вопросе и когда, учитывая нашу "стабильную" политическую обстановку, законодатели снизойдут до этого дела?

Закон про кредитні спілки потребує змін, причому суттєвих. У першому читанні вже проголосовано законопроект, який передбачає цілий ряд змін. Зараз готується друге читання. Там багато вноситься змін. Їх можна розділити на декілька груп.

Перша – виправлення того, що вже явно не спрацьовує.

Друга група змін – розширення спектру послуг, які може надати кредитна спілка.

Третя – система запровадження гарантування вкладів для кредитних спілок.

З одного боку, це реально зробити, а з іншого – у деякої частини ринку виникає сумнів, чи треба в рамках нинішньої кризи робити кардинальні зміни, зокрема вводити право обслуговування юридичних осіб, право іпотечного кредитування, електронні платежі і т.д.

2.00
13 Михаил 03.03.2009 17:13:54
Если не ошибаюсь, существует фонд гарантирования вкладов банков. Есть ли подобная организация по вкладам в кредитных союзах?

Не існує фонду гарантування вкладів в кредитних спілках. У рамках Національної асоціації маємо стабілізаційний фонд, який захищає спілки від банкрутства. Ці кошти акумульовані самими кредитними спілками – десь до 10 млн грн. Багато це чи мало? З розрахунку на 1 гривню депозитів глобальної різниці, порівняно з банківським фондом гарантування, немає.

У рамках пілотного проекту ми адмініструємо на добровільних засадах програму компенсацій вкладів (в рамках НАКСУ). Але в умовах системної кризи, фонд не зможе втримати таких навантажень. Це ж саме стосується і банківського фонду гарантування.

1.00
14 Ирина 03.03.2009 18:45:24
Что могут дать (если могут) кредитные союзы для выхода из кризиса?
Кредитна спілка ніколи не замінить банк. Сьогодні в активах усіх кредитних спілок біля 6 млрд грн. Це показник одного банку середньої ланки. Але зараз в багатьох регіонах КС – чи не єдина організація, де можна отримати кредит. Більше того, в цілому ряді кредитних спілок збільшилось коло бажаючих вкласти гроші в кредитні спілки. 1.00
15 Николай 03.03.2009 18:46:22
Какие пути выхода из кризиса Вы видите?

Це дуже широке питання. Навіть керманичі держави не можуть відповісти на це питання.

Одна з причин кризи – люди почали жити не по своїм можливостям. Рівень зростання продуктивності праці не відповідав рівню зростання запитів співвітчизників. Під час масового кредитного психозу не всі задумувались, як вони будуть все це повертати. Треба адекватніше оцінювати свою платоспроможність.

Ще одна умова виходу з кризи – стабілізація фінансової системи. Коли лопаються банки, кредитним спілкам радості від того мало.

Визначальним є також стабільність національної валюти.

1.00
16 Лев 04.03.2009 10:56:49
НБУ обязал банки не скрывать никаких дополнительных комиссий при кредитовании и т.д. Скажите, как обстоят дела в этом вопросе в кредитных союзах? Спасибо

Кредитні спілки не мають жодних прихованих комісій. По мікрокредитуванню відсотки були вищими, ніж декларували банки. Скажімо, банк рекламував під 20%, а КС під 30-50%. Але виходило так, що, взявши кредит у банку, в реальності отримували 80-90% і приходили до кредитних спілок перекредитуватись.

Для нас питання прихованих комісій ніколи не було актуальним. Ні тоді, ні сьогодні.

1.00
17 Тарас 04.03.2009 11:02:24
Чому кредитні ставки в Україні та Західній Європі настільки різні? Впадуть чи наші до їх рівня?

Один із високих чиновників заявив пресі, що він був в Англії, а там на депозит дають 1%. Тому він рекомендує вважати шахрайськими всі фінансові установи, які на вклади дають більше 10%. Але якщо інфляція в країні більше 20%, а курс долара зростає на 100%, то хто буде робити заощадження під 10%? І хто тоді реальні шахраї?

Дехто, мабуть, хоче працювати, як при соціалізмі, а жити, як при капіталізмі. Так же не буває. Розмір ставки – результат ринкових процесів. Зверніть увагу, як останні два роки падали відсотки по кредитам. Це було спричинено зниженням рівня інфляції, була стабільною валюта. У таких умовах наші відсоткові ставки на кредити не на багато відрізнялись від відсоткових ставок на кредити на Заході.

1.00
18 УДПНИ 04.03.2009 22:55:53
Уважаемый Петр Козинец!
Понимаете ли вы сами, что сейчас начался долговременный кризис, который изменит политический и экономический строй всех стран мира?
Суть произошедшего в том, что США, путем спекуляции вокруг своего денежного станка (постоянная эмиссия доллара, ничем не обеспеченного, затем разного рода "фьючерсные" рынки, прочий фондовый рынок - это все виртуальный мир), по сути, выпустила больше бумажек, чем производится материальных благ в мире?!
Наше производство, в Украине, уничтожено. Это факт. Мы стали заложниками проститутсвующих политиков. С 2010 гг начнется массовое разрушение жилого фонда (80% жилья построено еще в СССР), ЖКХ, электросети, пр. Затем агонизируется и транспорт, связь, пр.
Большинство товаров, даже еду мы завозим из-за рубежа, а денег у гос-ва все меньше и меньше.
Или в стране будет голодный бунт - или будет национальная диктатура.
Лично вы, как намерены бороться с кризисом и его последствиями?
с ув., Координатор УДПНИ.

Я не зображував би все такими темними фарбами. Я бував у різних країнах і можу порівнювати. Там теж є проблеми. Так, існує проблема грошового станка США. Але для України більш важливим є якість державного менеджменту.

Як плануємо боротись з кризою? Перефразовуючи Омара Хаяма, скажу, що ми можемо зробити те, що ми можемо зробити. Ми зосередженні над тим, щоб кредитні спілки вижили, щоб ніхто із вкладників не втратив кошти. Нехай кредитні спілки упадуть в активах, але головне зберегти довіру.

А якщо говорити глобально, зараз ряд лідерів громадських професійних об`єднань працюють над проектом законодавчого вирішення реального впливу суспільства на управління державою. В усьому світі громадянські суспільства впливають на рішення держави. Це можна здійснити через надання функції саморегулівності представницьким професійним об`єднанням, через громадські ради при міністерствах і відомствах, без яких не приймаються жодні рішення. Але для цього треба змінити і прийняти цілий ряд законів: «Про громадські організації», «Про фахові організації», «Про саморегульовані організації»...

1.00
19 Анна 05.03.2009 23:30:10
Добрый день. У моей свекрови лежит депозит в кредитной спилке "Добробут" с ноября месяца прошлого года, она не может забрать свои деньги. Скажите пож-та , эта ситуация разрешима? Куда нужно обратится, что бы вернуть свои честно заработанные деньги?. Есть ли смысл обращаться в суд?

Якщо пані Анна правильно написала назву кредитної спілки, то їй слід зателефонувати мені й це питання вирішимо за 1 день. Але я думаю, що тут питання складніше.

Насправді існують дві кредитні спілки зі схожими назвами. Кредитна спілка «Добробут» (м. Донецьк), яка є членом НАКСУ, яка стабільно працює і не має жодних проблем. А є кредитна спілка «Добробуд». Ця КС працює по всій Україні, ніколи не була членом Національної асоціації. Я знаю, що у неї проблеми, які схожі на проблеми кредитних спілок «Україна», «Пальміра», «Содружество» і т.д.

У суд, звісно, можна позиватись. Але позитивний ефект не гарантований. Якщо гроші «роздерибанені», суд не допоможе. Де він візьме ці кошти? А якщо КС мала проблеми з ліквідністю в силу об’єктивних обставин, то поки суд буде розглядати справу, гроші і так повернуть.


1.00
Темы конференций
Творчество
Политика
Экономика
Спорт
Медицина

Главное
На НПЗ в Кременчуг стався вибух
15.06 13:42
Пожежа на нафтобазі під Києвом
09.06 12:52
Клюєва оголошено в розшук
08.06 13:39
Культура
Видеорепортаж В Києві відкрили кінотеарт українського кіно
04.03 11:44 Просмотров66801 Комментариев0
В мережу виклали пісню Кузьми про війну, яку він не встиг опублікувати
04.02 16:26 Просмотров63229 Комментариев0
В столичному зоопарку показують незвичних звірів
13.01 11:59 Просмотров68702 Комментариев0

О нас Контакты Реклама на сайте Партнерам Пресс-релизы Архив Гражданская журналистика Статьи партнёров Новости партнеров
Rambler's Top100 Яндекс цитирования